Зараз перебуваю у відпустці по догляду за дитиною і разом зі своєю Мар’яночкою вчуся пізнавати світ по-новому. Хто б міг подумати, що маленькі радості та досягнення донечки можуть пробуджувати таку силу-силенну позитивних емоцій! Її враження – мої враження, її посмішка – посмішка моєї душі, бо ж дитина – це не просто маленька особистість, а продовження нас самих. І, як на мене, саме дитячої безпосередності не вистачає більшості дорослим. Тобто, мамі й тату є чому повчитися у своєї крихітки. Саме цим і займаємося!!!


Це наша маленька, але справжня сім’я.


«Донечко, як тобі світ з такого ракурсу?», (під час динамічної гімнастики).


З Мар’янкою завжди все цікавіше. Навіть, просто полежати на дивані.