Застосування Гордокса при панкреатиті

Якщо лікар призначив Гордокс, інструкція по застосуванню при панкреатиті даного препарату повинна строго дотримуватися. Однією з патологій підшлункової залози, що супроводжується її запаленням, є панкреатит. Ферменти органу починають вести себе агресивно, руйнуючи залозу зсередини, викликаючи сильний біль. Основним методом консервативного лікування даного захворювання є застосування антиферментов (речовин, що пригнічують дію ферментів). Одним з них є Гордокс. Він був вперше створений в Угорщині з тваринної сировини.

 

Чому при панкреатиті призначають Гордокс

До складу Гордокс входить апротинін (Aprotinin). Це основна діюча речовина Гордокс. Його отримують з органів великої рогатої худоби. Активність апротиніну, як і самого ліки, виражається в КІО (калікреїн инактивирующая одиниця).

Додатковими складовими є:

  • натрію хлорид;
  • спирт бензиловий;
  • вода ін’єкційна.

Гордокс випускається у вигляді розчину для ін’єкцій безбарвного або злегка жовтуватого кольору без осаду. Одна ампула містить 10 мл препарату, кількість діючої речовини становить 10 тисяч КІ на 1 мл (100 тисяч КІ на 1 ампулу).

Апротинін як основна діюча речовина препарату знаходить і знищує ферменти, що руйнують підшлункову залозу, потрапляють у кров і тканини, чинить гемостатичну дію. При попаданні в шлунково-кишковий тракт інактивується, виводиться з організму нирками з сечею у незначній кількості (25-40% препарату протягом 48 годин після першої ін’єкції).

Гордокс при панкреатиті ефективний для профілактики і лікування шокових станів.

При запаленні підшлункової залози призначають препарат Гордокс в наступних випадках:

  • гострий та хронічний панкреатит;
  • панкреонекроз;
  • травматичний, токсичний і геморагічний шок при панкреатиті.

Гордокс протипоказаний при:

  • алергії на компоненти препарату;
  • порушення коагуляції крові, не пов’язаному з тромболітичними ферментами;
  • лактаційний період;
  • віком пацієнта віком до 18 років;

В 1-му і 3-му триместрах вагітності препарат суворо протипоказаний, у 2-му триместрі необхідно зіставити користь для матері з можливим ризиком для плоду.

Як застосовувати Гордокс при панкреатиті


Дозування Гордокс та тривалість курсу лікування призначає лікар. Гордокс вводиться в організм внутрішньовенно тільки по магістральних венах, терапію не поєднують з іншими ліками. Хворий лежить на спині з метою профілактики можливих коливань артеріального тиску.

Перед проведенням основного лікування (через 10-15 хвилин) обов’язково проводиться пробне тестування на виявлення реакції організму на ліки у розмірі 1 ампули. Якщо організм хворого не відреагував на введення початкової дози, то вводиться доза, призначена лікарем. Швидкість введення — близько 5-10 мл/хв. Лікування проводиться від 2 до 6 днів.

Після операції на підшлунковій залозі Гордокс вводиться 4 рази на добу курсом в 2-3 дня.

При шокових станах препарат вводиться спочатку в більшій дозі, а потім її поступово зменшують.

Для дітей (якщо було призначено) дозування розраховується в залежності від ваги дитини.

Почати лікування Гордоксом рекомендується з перших днів появи симптомів панкреатиту.

Літнім пацієнтам та хворим з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Відгуки пацієнтів, яким призначався Гордокс, в основному позитивні.

Побічні дії при використанні препарату

Використання препарату в рідкісних випадках може викликати різні побічні дії. При правильному введенні дозування потрібної негативних реакцій практично не буває. Можлива поява алергічних реакцій організму. Виражаються вони у кожного по-різному: у вигляді кропив’янки, свербежу шкіри, кон’юнктивіту або запалення слизової оболонки носа. Не поодинокими проявами бувають такі ускладнення, як коливання артеріального тиску (тому розчин вводиться хворому в положенні лежачи), тахікардія, бронхоспазм. Можлива поява болю в м’язах, галюцинації, затьмарення свідомості, психозів, нудоти, блювоти, діареї.

У деяких випадках виникає анафілактичний шок. З метою попередження негативних наслідків виникнення анафілактичного шоку спочатку робиться пробний тест на реакцію організму на препарат у низькій дозі. У разі якщо розвивається шоковий стан, вливання Гордокс зупиняється і виявляється протишокова терапія. Лікування даним лікарським препаратом припиняється і підбирається інше підходяще засіб.

Гордокс видається аптеками за рецептом лікаря. Оскільки в його складі є бензиловий спирт, доктор ретельно розраховує добову дозу Гордокс (доза бензилового спирту в організмі протягом доби повинна бути менше 90 мг на 1 кг ваги пацієнта).

Можливими ефектами при лікуванні Гордоксом є сплутаність свідомості і галюцинації. Базуючись на наявності ймовірності їх появи на тлі лікування, керування транспортними засобами є небажаним.

Слід враховувати при взяття аналізів на здатність крові до згортання на тлі терапії Гордоксом, що результати можуть бути недостовірними.

Умови зберігання Гордокс та взаємодія з іншими препаратами

Зберігання препарату повинно здійснюватися за певними правилами. Ампули необхідно зберігати при температурі не більше +30 C у темному місці, поза досяжністю дітей. Відкриті ампули повторному використанню не підлягають.

Гордокс краще не змішувати з іншими медикаментами без необхідності. При сумісному лікуванні Гордоксом та такими препаратами, як урокіназа, альтеплаза та стрептокіназа, їх активність взаємно знижується.

При призначенні Гордокс лікар повинен пам’ятати про правила:

  1. Застосовувати препарат суворо за показаннями.
  2. Ретельно розраховувати дозування ліків і тривалість його застосування.
  3. Вводити медикамент повільно внутрішньовенно.
  4. Під час введення препарату пацієнт повинен лежати на спині.
  5. Перед початком терапії Гордокосом необхідно пробне введення малої кількості речовини.

При виникненні побічних ефектів необхідно відвідати свого лікаря.

Використовувати препарат разом з іншими лікарськими засобами без необхідності не можна.